Цивільно-правовий статус медичного працівника

I. Актуальність теми:

В умовах становлення правової держави студенти повинні орієнтуватися в правовій інформації, мати навики роботи з нормативними актами, уміти грамотно складати правові договори. Тому що вони найбільш розповсюджені у повсякденному житті.

II. Навчальна мета самостійної роботи:

Студент повинен знати:

· поняття сучасного цивільного права України;

· цивільне законодавство;

· поняття юридичної особи;

· юридичні особи в системі охорони здоров’я;

· страхова медицина;

· сімейно-правовий статус сімейного лікаря;

· відповідальність у цивільному праві

Студент повиненвміти:

· пояснювати предмет, принципи, систему цивільного права;

· самостійно розв’язувати практичні правові ситуації;

· пояснювати, в чому полягає особливість страхової медицини;

· наводити конкретні приклади цивільної відповідальності.

III Матеріалі самостійної роботи

III.1. Базові знання, необхідні для вивчення тими

(міждисциплінарна інтеграція)

Дисципліни Знаті
Сімейна медицина Соціологія Ділова мова Особливості професійної діяльності сімейного лікаря, сімейної медичної сестри Соціологія сім'ї(поняття сім'ї, шлюбу, шлюбного договору) Правила складання ділових паперів

III.2. Зміст теми:

1. Цивільне право – це система правових норм, які регулюють особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майнової самостійності їх учасників.

2. Майнові відносини – це правові відносини, що пов’язані з належністю, набуттям, володінням, користуванням і розпорядженням майном.

3. Особисті немайнові відносини виникають завдяки здійсненню особою її особистих прав та свобод щодо немайнових благ.

4. Ці вільно-правовий метод характеризується юридичною рівністю сторін, вільним волевиявленням, майновою самостійністю сторін, диспозитивністю, особливим способом вирішення майнових спорів і майновою відповідальністю.

5. Основним джерелом цивільного права є Цивільний кодекс України, прийнятий 16.01.2003 р., що набирає чинності с 01.01.2004 р.

6. Фізичною особою вважається людина як учасник цивільних правовідносин, фізичні особи повинні володіти цивільною правосуб’єктністю. Яка включає в себе правоздатність, дієздатність та деліктоздатність.

7. Цивільна правоздатність – це здатність фізичних осіб мати цивільні права та обов’язки.

8. Цивільна правоздатність – це здатність фізичних осіб своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності залежить від віку та психічного здоров'я фізичної особи. Виходячи з цього, ЦК України визначає такі її рівні: часткова, неповна, повна, обмежена та її відсутність.

9. Деліктоздатність – це здатність самостійно відповідати за майнову шкоду, нанесену внаслідок цивільного правопорушення.

10. Юридичною особою визначається організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

11. Об’єктом цивільних правовідносин є конкретні блага, з приводу яких суб’єкти вступають між собою в зазначені правові відносини.

12. Цивільні права та обов’язки – це такі права та обов’язки, які виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією продовжують цивільні права та обов’язки.

13. Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені іншої сторони, яку вона представляє.

14. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою для представництва перед третіми особами.


6857896569837102.html
6857956378625149.html
    PR.RU™